20 листопада 1962, місто Городок, нині Львівський район Львівської області – живописець.
Заслужений художник України (2009), заслужений діяч культури Польщі (2013).
Член Національної спілки художників України (1995).
Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992, викладачі: А. Бокотей, В. Рижанков, О. Звір, П. Маркович, В. Москалюк).
Працював у рідному місті декоратором в універмазі (1985–1987), дизайнером в українсько-канадській фірмі «Писанка» (1992–1998).
З 1998 року – на творчій роботі.
Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок з 1990 року.
Персональні виставки – у Львові (1994, 2004, 2007, 2009–2010, 2015, 2017), Києві (2005, 2012, 2014), Славському (Сколівський, нині Стрийський район Львівської області, 2016), Ерфтштадті (Німеччина, 1995), Утрехті (Нідерланди, 1996), Белхатуві (2003, 2007, 2014), Радомському (2003, 2014), Згежі (2003, 2014–2015), Стальовій Волі (2006), Кракові (2007, 2015–2016), Варшаві (2012, 2016), Мисьленіце, Лібйонжі (обидва – 2015), Ґорліце, Кросно, Ряшеві (усі – 2017; Польща), Снині, Братиславі (обидві – 2007), Баньській Бистриці (2008; усі – Словаччина), Базелі, Цюриху (2011, 2013, 2014; обидва – Швейцарія), Едмонтоні (Канада, 2015), Нью-Йорку (США, 2016).

Роботи Опалинського відзначено міжнародним призом «Давид Мікеланджело» (Рим, 2021), «Призом Леонардо у прикладному мистецтві» (2 місце, Художній музей К’янчіано, Італія, 2013).
Окремі твори зберігаються у Львівському музеї етнографії та художнього промислу, Запорізькому художньому музеї, Музеї історії міста Кам’янське (Дніпропетровська область), художній колекції Міністерства культури та інформаційної політики України, кафедральному соборі у місті Мдіна (Мальта).